Методика дослідження мотиваційно-прагматичних параметрів дискурсу: ланка дискурс-аналізу, яка включає розгляд параметрів, що маніфестують взаємну орієнтованість учасників дискурсу на інтеракцію, фіксують процес і результати їх діяльності із визначення міжособистісних відносин на підставі взаємоузгодження авторської інтенції з інтенцією й інтерпретантою адресата й розробки взаємоприйнятного інваріанту текстового смислу.

Умовно такі параметри доцільно розподілити на три групи: комунікативно-особистісні, ситуаційні, інтенційно-стратегічні.
Для аналізу мотиваційно-прагматичних параметрів усного дискурсу ми пропонуємо комплексну інтегративну методику, що включає методи, методики і прийоми аналізу таких впливових напрямів сучасної прагмалінгвістики і дискурс-аналізу, як теорія мовленнєвих актів, теорія кооперативних максим і імплікатур Г.П. Грайса, концепція «обличчя і ввічливості» П. Браун і С. Левінсон.
Методика включає наступні ланки аналізу: 

• 1). Опис дискурсу в термінах дотримання / порушення кооперативних максим, використання прямих і непрямих мовленнєвих актів, переважання стратегій позитивної або негативної ввічливості.
• 2) Визначення імплікатур, що повідомляються внаслідок відхилення від передбачуваного дотримання кооперативних постулатів. З’ясування того, з якою метою імплікується частина інформації.
• 3) Пояснення випадків збігу імплікатури з илокутивною силою мовленнєвого акту.
• 4) Визначення кооперативної максими, що порушується частіше за інших. З’ясування того, з якою метою таке порушення відбувається:  чи пов'язано це з жанром дискурсу або з іншими параметрами комунікативної ситуації.
• 5) Аналіз ілокутивної сили непрямих актів, а також граматичних форм, за допомогою яких здійснюється в дискурсі ілокутивна функція. Визначення засобів вираження інших прагматичних параметрів.
• 6) Виявлення особливостей дотримання комунікантами умов успішності мовленнєвих актів.
• 7) Визначення функціонального взаємозв'язку між використанням прямих і непрямих мовленнєвих актів, стратегій позитивної / негативної ввічливості, максим ввічливості, дотриманням / ігноруванням кооперативних максим, появою конвенційних і неконвенційних імплікатур.
• 8) Обґрунтування частоти використання зазначених параметрів у ракурсі вимог контексту (ситуативного або інституційного), у зв'язку з жанром і статусно-рольовими характеристиками комуні кантів.
• Ланки методики не означають лінійної послідовності етапів аналізу, яка може порушуватися за умови дотримання основного вектора дослідження: від опису параметрів і їх функціонального взаємозв'язку – до виявлення їх функції як конститутивних ознак певного дискурсу.

Подробнее (комментарий к использованию методики, примеры анализа, характеристика всех параметров этого уровня дискурс-анализа, с. 26-34 – скачать «Інтегративний метод і супутні методики дискурс-аналізу» (Электронная книга)